- емпіреї
- -їв, мн., книжн.1) У давньогрецькій міфології – найвища частина неба, наповнена вогнем і світлом, де жили боги.2) перен. Висота, височінь.••
Вита́ти в емпіре́ях — фантазувати, плекати нездійсненні мрії.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.